Як синьо-жовті зраду на перемогу перетворювали

Розповідь про те, як народ під жовто-синім прапором обернув собі на користь одну з найбільш ганебних сторінок своєї історії.

Ви прочитали прев’ю і подумали, що стаття про українців?

Попалися!

Мова піде про шведів. Ці горді нащадки вікінгів, що у різні етапи минулого були нашими військовими і стратегічними союзниками, за історію свого існування встигли як надавати усім копняків, так і нафейлити.

викинги-песочница-96251811
Як можна не вставити це в статтю про шведів?

 

Рік 1625-й. Король Густав ІІ Адольф, маючи у голові майбутні війни, забажав створити наймогутніший військовий корабель на Балтиці.

Доручення збудувати галеон отримав нідерландський корабел Генріх Губертсон. Під сокири пішла тисяча дубів, які росли на 16 гектарах лісу.

Король особисто вносив свої забаганки у конструкцію. Майбутній флагман флоту мав бути найбільшим у цих морях, зі струнким, високим профілем, багато декорованими надбудовами і страхітливим озброєнням.

Корабель отримав горде ім’я “Васа” за іменем шведської королівської династії (тобто це якби Ярослав Мудрий збудував собі флагман і назвав його “Рюрикович”) і восени 1627-го був спущений на воду. Не зважаючи на те, що судно вже було достатньо високим і мало погану остійність, за наказом короля у надбудовах встановили додаткові гармати і пришвартували навпроти королівського палацу.

10 серпня 1628-го “Васа”, завантажений боєприпасами, амуніцією і з 150 членами екіпажу відправився у свій перший рейс до військової бази “Ельвснаббен”. З нагоди урочистостей морякам дозволили взяти на корабель жінок і дітей. Погода була загалом спокійна, за винятком поривчастого вітру.

Спершу його тягнули за допомогою якорів. Як зайшли на глибоку воду – підняли вітрила, дали урочистий гарматний залп і попливли до місця призначення. “Васа” проплив милю, нахилився від різкого пориву вітру, випрямився, проплив ще 1,3 милі, повторно нахилився, зачерпнув воду відчиненими гарматними портами і пішов на дно. Загинуло за різними оцінками від 30 до 50 осіб.

800px-Voyage_of_the_Vasa_Locator.svg
Незаслужено короткий морський шлях величного судна

Загибель судна розглядала спеціальна комісія. Вона віднайшла, що заради втілення бажань короля конструктори були вимушені вносити зміни у початкові креслення. Також зіграла роль смерть корабела Генріха Губертсона у 1627-му, після якого “Васу” добудовували інші.

800px-Vasas_hull_profile
Переріз корабля. Десь тут і закралася фатальна помилка

В кінці кінців, винними визнали неназваних ворожих агентів. Хто ж посміє звинуватити короля?..

 

Приклад для наслідування

Чим більші зусилля і надії ми вкладаємо в якусь справу – тим болючіше і гіркіше нам, коли ми зазнаємо невдачі.

Як відмитися від такої страшної ганьби, такого знущання долі і історичного анекдоту, як один з наймогутніших у світі кораблів (який, до речі, мав застосовуватися у війні проти Польщі), на який витрачено шалені кошти і який проплив дві милі відкритим морем, перш ніж затонути?

Шведи знають, як.

Вони внесли виправлення у конструкцію (довелося збільшити ширину всього на 1 метр), і побудували за цими кресленнями ще два кораблі такого ж класу, які відплавали і відвоювали стільки, на скільки були розраховані, аж поки не були списані і розібрані на інші потреби.

А що з “Васа” далі?
24 квітня 1961 року “Васу” підняли  на поверхню. Корабель, який 333 роки не бачив сонячного світла, обприскували водою, доки вчені не розробили відповідний метод збереження. Ним став поліглюколь (PEG) – реставратор, що розчиняється у воді, глибоко проникає у деревину, замінюючи воду.

800px-Vasa_Beckholmen_1961

Далі багатостраждальний галеон помістили у відкритий в 1990-му “Музей Васа” у Стокгольмі. Там представлений не тільки сам прекрасно збережений корабель, а і рештки членів команди, предмети побуду і особисті речі – безцінні свідки тієї епохи.

Djurgården,_Östermalm,_Stockholm,_Sweden_-_panoramio_(8)

Сьогодні “Музей Васа” – найбільш відвідуваний морський музей на нашій планеті.

Не якийсь з музеїв Великобританії з її історією флоту, непереможного впродовж століть; не в Америці з її лінкорами, авіаносцями і безмежними фінансами.
Ось цей, в Швеції.

 

Висновки

Всі десь чули про те, що “успішна людина вміє перетворювати поразку на перемогу”. Я впевнений, що на нації, як на сукупність особистостей, це теж розповсюджується. Отже, шведи – успішна нація, і в них варто повчитися.

Зараз скажу банальну, але дуже важливу річ: людина не може завжди і в усьому досягати успіху. Ти, саме ти, невідома мені людина за екраном монітору чи з телефоном у руках! Чим би ти не займався, як би якісно ти не працював, десь поруч з вдалим завершенням справи і приємним пожинанням плодів своєї праці на тебе чекатимуть невдачі, провали і ганьба. І зрада. Особливо зрада.

Зрозумій, що це рано чи пізно відбудеться. Тримай себе в руках, коли нарешті станеться. Знайди, що з цим зробити. Згадай про народ, “королівський корабель” якого проплив дві милі.

Я бажаю всім нам оволодіти мистецтвом перетворення своїх поразок на перемоги, як в масштабах особистості, так і в масштабі нації.

… Особливо зі зрадою треба щось робити. Україна володіє просто планетарно-стратегічними запасами цієї вибухової матерії.

Дякую за увагу, всього найкращого!

 

 

Сторінка музею Васа. Що неймовірно приємно – шведи зробили українську версію:
https://www.vasamuseet.se/uk

За натхнення і історичну довідку вдячний любителям шведської історії та її дослідникам Наталенку Олександру та Величко Наталії.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s